На допомогу вчителю

Поради молодому вчителеві і не тільки…

Необхідно:

·         - любити свою роботу й учнів, яких вам довірили навчати й виховувати;

·         - не дискредитувати свій авторитет – він повинен бути незаперечним;

·         - посміхатися, особливо працюючи зі слабкими учнями;

·         - постійно стежити за своїм мовленням;

·         - бути добрим, але не добреньким; вимогливим і чесним щодо всіх учнів;

·         - постійно дізнаватись щось нове із книг, журналів, телебачення, Інтернету; якнайбільше розповідати учням на уроці, не  боючись, що вони не зрозуміють;

·         - крім традиційних форм роботи, використовувати сучасні технології, не забуваючи про досвід учителів-новаторів, ноу-хау в роботі;

·         - працювати під гаслом “Класна робота в зошиті учня не повинна мати помилок”;

·         - розвивати в собі важливу якість – вислуховувати учня до кінця, не підказуючи, не підводячи учня до правильної відповіді підказками;

·         - не давати учням контрольних робіт, знаючи, що половина класу не впорається;

·         - не демонструвати свою любов до окремих учнів;

·         - пробачати витівки, не нагадувати наступного дня учневі про те, що трапилося;

·         - нічого не забувати, щоб діти не могли сказати: “А Марія Іванівна забула”;

·         - у жодному разі не висловлюватися про колег погано, не критикувати їх у присутності учнів;

·         - співпрацювати із батьками як помічниками у роботі, не скаржитися їм принагідно на їх дітей;

·         - одягатися ошатно, зі смаком, частіше змінювати робочий костюм;

·         - намагатися працювати без негативних оцінок, адже такі оцінки вчитель ставить самому собі за невміння навчити;

·         - не боятися брати участь у різноманітних конкурсах;

·         - знати, чого вчити та як найкраще вчити;

·         - завжди відстоювати своїх дітей, а не сварити їх привселюдно – це ваші діти, а ви – їхня шкільна мама;

·         - ніколи не дозволяти дітям пліткувати про батьків, і самому також не сварити батьків при дітях;

·         - пам’ятати, що кожний з учнів – це унікальна й неповторна особистість;

·         - не забувати, що учень – не “чистий аркуш паперу”, а особистість, яка має власний життєвий досвід, свої погляди й особистий досвід у вигляді емоцій, почуттів, переживань.

Слід навчитися:

·         - варіювати голосом, берегти і намагатися не напружувати його;

·         - обирати ті форми роботи, що допомагають досягти результату на уроці, а для цього потрібно відмінно знати методики викладання предмета;

·         - розв’язувати будь-яку складну ситуацію;

·         - на уроці працювати зі слабкими й сильними учнями;

·         - працювати над мовленнєвими помилками учнів не тільки на уроці, але й поза ним;

·         - детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів не тільки на уроці, але й поза ним;

·         - детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів на головному, тобто на тому, чого ви повинні навчити їх;

·         - використовувати картки там, де вони доречні, а не під час фронтальної роботи із класом, де можуть і повинні брати усі учні;

·         - берегти час на уроці;

·         - організовувати урок у такий спосіб, щоб учні сказали: “Як швидко минув урок!”

Важливі моменти для виконання на “автоматі”

·         - Починати урок завжди вчасно.

·         - Завжди бути готовим до уроку.

·         - Приходити до класу хоча б за 15 хв до дзвінка, щоб перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів, зробити записи в журналі, відповісти на можливі запитання учнів та ін.

·         - Обов’язково записувати на дошці тему уроку й домашнє завдання; стежити, щоб усі учні записали домашнє завдання до щоденників.

·         - Розподіляти увагу в такий спосіб, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, запитуючи учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось особисте.

·         - Не зневажати записами на дошці, навіть нескладними кресленнями, малюнками, адже учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки до зошита.

Самоосвіта

·         - Не боятися вчитися у своїх колег, в учнів, на семінарах і курсах, із книжок та журналів.

·         - Відвідувати уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи кепські. У такий спосіб, можна знайти відповіді на багато нагальних запитань.

Підготовка до уроку

·         - Готуватися до кожного уроку творчо, придумуючи щоразу щось цікаве.

·         - Докладно розробити конспект одного або декількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних уроків за формою, методами, насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.

·         - Готуючись до уроку, краще розв’язувати всі завдання на окремих картках; причому завдання з одного підручника – на картках одного кольору, з посібника – на картках іншого кольору. У такий спосіб створюється корисна картотека – розв’язник.

·         - Обов’язково передплачувати методичні журнали й газети, вести картотеку статей.

·         - Готуючись до кожного уроку, визначити мінімальну добірку основних запитань, понять і тримати їх у полі зору учнів протягом усього уроку. Аналогічно в кожній темі визначити основні поняття, багаторазово їх повторювати впродовж усієї теми.

·         - Застосовувати на уроках принцип “Нехай ті, хто знають, розкажуть тим, хто не знають”.

·         - Робочий кабінет повинен бути естетично оформлений, але не в яскраві кольори. У кабінеті вчитель повинен усе мати попідруч, щоб не займатися пошуком перед уроками або під час їх проведення. Це значно полегшує учителеві роботу з учнями.